Розробка уроку

Тема: табличні величини.

Мета:

Після вивчення матеріалу учень:

Обладнання: комп'ютери зі встановленими ОС та середовищем програмування мовою Pascal.

Структура уроку

  1. Організаційний момент.
  2. Актуалізація опорних знань.
  3. Інструктаж з ТБ.
  4. Вивчення нового матеріалу.
  5. Закріплення вивченого матеріалу.
  6. Підбиття підсумків уроку.
  7. Домашнє завдання.
Хід уроку

1. Організаційний момент
Привітання з класом, знайомство з класом. Перевірка присутності учнів.

2. Актуалізація опорних знань.
Дати означення понять, виділені жирним шрифтом, і порівняти з очікуваним.

Алгоритмце запис скінченої послідовності вказівок, виконання яких призводить до розв'язання певної задачі.

Вказівка (алгоритму) — це спонукальне речення, що вказує, яку дію має виконати виконавець алгоритму.

Виконавець (алгоритму) — це жива істота (людина або тварина) або автоматичний пристрій (робот, електронна обчислювальна машина тощо), спроможна діяти відповідно з алгоритмом.

Система вказівок виконавцяце множина (сукупність) всіх вказівок, які може виконувати даний виконавець.

Середовище виконання алгоритму — об'єкти, з якими працює виконавець у процесі виконання алгоритму.

Властивості алгоритму: дискретність, визначеність, виконуваність, скінченність, результативність, масовість, ефективність.

Дискретність (латинською discretus — розділений, розривний) алгоритму означає, що виконання алгоритму зводиться до виконання окремих дій (кроків) у певній послідовності. Причому, кожну вказівку алгоритму виконують за скінченний проміжок часу.

Визначеність (однозначність) означає, що алгоритм однозначно визначає порядок дій виконавця, результат цих дій і не потребує додаткового тлумачення..

Виконуваність означає, що алгоритм, призначений для певного виконавця, може містити лише вказівки, які входять до системи вказівок цього виконавця.

Скінченність означає, що виконання алгоритму закінчиться після скінченної (можливо, досить великої) кількості кроків і за скінченний час для довільних вхідних даних.

Результативність алгоритму означає, що після закінчення виконання алгоритму обов’язково:

  • або одержують розв'язок-результат відповідно до поставленої мети;
  • або встановлюють відсутність таких розв'язків (множина розв'язків порожня);
  • або встановлюють неможливість розв'язання задачі.

Масовість алгоритму означає, що алгоритм можна застосувати до цілого класу однотипних задач, для яких спільними є умова та хід розв’язування та які відрізняються лише початковими (вхідними) даними. Наприклад, алгоритмом дій, складеним для одного касира, можуть успішно скористатися всі касири супермаркету. А програмою пошуку коду і підрахунку суми вартостей товарів, придбаних покупцем, — усі комп'ютери супермаркету

Ефективність алгоритму описує час виконання і об'єм ресурсів, необхідних для виконання алгоритму: чим менше часу (часова ефективність) і ресурсів (просторова ефективність), тим ефективність вища.


Дати відповіді на запитання:

  1. Яким словом починають оголошення:
    • використаних модулів;
    • типів;
    • сталих;
    • змінних;
    • міток?
  2. Яким символом розмежовують вказівки у коді програми?
  3. Які типи простих даних ви знаєте?

3. Інструктаж з ТБ
4. Вивчення нового матеріалу


Потреба запровадження табличних величин випливає з необхідності запам'ятовувати й опрацьовувати великий набір однотипних даних. Наприклад, при знаходженні середнього балу кожного учня класу з інформатики за чверть потрібно знаходити суму великої кількості оцінок. Як зберігати всі ці оцінки? Зарезервувати для цього 40 чи більше змінних? Це дуже незручно. Ось тут і приходить на допомогу такий структурований тип даних, як таблиця або масив (дві назви одного й того самого об'єкта).

Масивзгруповані за місцем розташування у пам'яті величини одного типу, що мають одну назву (ідентифікатор) і різні порядкові номери (індекси). Це поняття програмування відповідає математичним поняттям послідовності й таблиці (матриці).

Елемент масивуодна з величин, що утворюють масив. Це поняття програмування відповідає математичному поняттю елемента послідовності чи матриці.

Індекс масивувеличина перелічуваного (зазвичай цілого) типу, яка (сукупність яких) вказує на конкретний елемент масиву. Це поняття програмування відповідає математичному поняттю номера елемента послідовності чи номеру рядка/стовпчика таблиці (матриці).

Масив має такі властивості:

Cукупність розмірності й діапазонів називають формою масиву.

Звернення до значення елемента масиву у коді програми здійснюють, вказавши після його назви у квадратних дужках індекси у вигляді (арифметичних) виразів, що набувають значень з діапазопу порядкового типу.

Наприклад, а[3] — 3-тій елемент масиву а, с[j]j-ий елемент масиву с.

Елемент масиву може мати і тип простої (неструктурованої) величини і складений тип (масиву, рядка тощо), тобто може існувати масив масивів, масив рядків тощо. Глибину вкладеності (а значить, і кількість індексів) необмежено, але загальну довжину структури обмежено. У пам'яті ПК всі елементи масиву зберігають послідовно: при переході від молодших до старших адрес першим змінюється індекс, записаний останнім (праворуч).

Порядок роботи з масивом

  1. У розділі описів вказати назву, розмір і тип елементів масиву. Це забезпечить (на етапі завантаження програми) виділення потрібного об'єму оперативної пам'яті для зберігання значень елементів .
  2. Заповнити комірки пам'яті, виділені для елементів масиву, потрібними значеннями.
  3. При потребі вивести масив (на екран, у файл) для наочної перевірки роботи коректності заповнення.
  4. Опрацювати масив.
  5. Вивести отримані результати.

Під час розв'язування задач переважно використовують одновимірні та двовимірні масиви.

Одновимірний масив інакше ще називають лінійним масивом або вектором. Кожному його елементу ставлять у відповідність один індекс. У математиці лінійному масиву відповідає поняття послідовності, а номеру члена послідовності — індекс масиву.

Примітка. Використання масивів розмірності 2 і більше зумовлено лише міркуваннями зручності для програмістів. Наприклад, існує взаємно однозначна відповідність j = kn + l між індексом j — у межах від 0 до (mn – 1) і парою індексів (k, l) при k — у межах від 0 до (m – 1), l — у межах від 0 до (n – 1). А саме: при діленні j на n маємо: k — частка, l — лишок. Аналогічні формули можна вивести і для «зсунутої» (не з нуля) нумерації, і для більших розмірностей.

Форма опису масиву
Var назва масиву : array [розмірність] of тип елементів;

Тут розмірність — перелік діапазонів зміни індексів, розділених комами. Кожен ді