Тема: інформаційне суспільство, інтелектуальна власність та авторське право, етика і право при створенні та використанні інформаційних ресурсів.
Мета: вивчити базові поняття що характеризують інформаційне суспільство, інтелектуальну власність, правові та етичні норми використання і створення інформаційних ресурсів. Після вивчення матеріалу
учень
пояснює зміст понять:
описує: поняття етичних і правових норм при створенні і використанні інформаційних ресурсів.
Обладнання: ПК (вчителя), екран, проектор.
Структура уроку
Хід уроку
1. Організаційний момент
Вітання з класом, перевірка присутності на уроці й готовності до уроку, пояснення ходу уроку.
2. Актуалізація опорних знань
3. Вивчення нового матеріалу
У 1993 році сутність інформаційного суспільства була розкрита Комісією ЄС таким чином:
«Інформаційне суспільство — це суспільство, в якому діяльність людей здійснюється на основі використання послуг, наданих за допомогою інформаційних технологій та технологій зв'язку».
На думку Європейської Комісії, інформаційним суспільством потрібно вважати:
суспільство нового типу, cформоване внаслідок глобальної соціальної революції та породжене вибуховим розвитком і конвергенцією інформаційних та комунікаційних технологій;
суспільство знання, тобто суспільство, в якому головною умовою добробуту кожної людини і кожної держави стає знання, здобуте завдяки безперешкодному доступу до інформації та вмінню працювати з нею;
глобальне суспільство, в якому обмін інформацією не буде мати ні часових, ні просторових, ні політичних меж, яке, з одного боку, сприятиме взаємопроникненню культур, а з іншого - відкриватиме кожному співтовариству нові можливості для самоідентифікації.
Отже, інформаційним суспільство можна вважати, якщо:
будь-хто, будь-де й будь-коли може одержати за відповідну плату чи безкоштовно на основі автоматизованого доступу і систем зв'язку будь-яку інформацію і знання, необхідні для їхньої життєдіяльності і рішення особистих і соціально значущих задач;
у суспільстві виробляється, функціонує і доступна будь-якому індивіду, групі чи організації сучасна інформаційна технологія;
існують розвинені інфраструктури, що забезпечують створення національних інформаційних ресурсів у обсязі, необхідному для підтримки науково-технологічного й соціально-історичного прогресу, що постійно прискорюється;
відбувається процес прискореної автоматизації й роботизації всіх сфер і галузей виробництва та керування;
здійснюються радикальні зміни соціальних структур, наслідком яких є розширення сфери інформаційної діяльності та послуг.
Вважають, що в майбутньому існуватиме кілька типів інформаційного суспільства, як колись існувало кілька моделей індустріального суспільства. Ключовими ознаками для визначення типу суспільства будуть такі:
ступінь забезпечення рівних прав доступу громадян до основного ресурсу — інформації;
ступінь участі у житті суспільства та самореалізації людей із обмеженими фізичними можливостями.
З інформатизацією світового співтовариства і розвитком глобальних інформаційних мереж створились безмежні можливості обміну інформацією в різних галузях людської життєдіяльності. В Україні, як і в усьому світі, досить гостро постала проблема права власності на один із найцінніших нині ресурсів — інтелектуальну власність, створену творчою працею людини. За експертними оцінками, вартість інтелектуального потенціалу сьогодні вже перевищує вартість основних фондів традиційних галузей індустрії. За даними економічних досліджень 2000 рік став історичною межею, коли вартість інтелектуального продукту у міжнародному економічному обміні зрівнялася з вартістю товарної маси. Тобто людський інтелект зайняв нішу головної виробничої сили нової технологічної ери, що, в свою чергу, привело до зміни самого характеру виробництва.
У нових економічних умовах інтелектуальний потенціал є набагато важливішим ніж мільйони тонн виплавленої сталі, чи десятки тон видобутого золота, чи багатоманіття випущених автомобілів, верстатів, побутових приладів тощо. В новій економіці купують та продають концентровані знання — колосальний об'єм інтелектуального потенціалу, реалізованого у крихітній матеріальній оболонці, а саме — комп'ютерні програми, мікрочіпи, моделі авіаційно-космічної техніки тощо.
Сьогодні умовний кілограм наукоємного продукту в інформатиці та електроніці дозволяє здобути до п'яти тисяч доларів США прибутку, при тому, що один кілограм нафти приносить 0,025 доларів прибутку; один кілогрампобутової техніки — 50 доларів прибутку; реалізація одного кілограма авіаційної техніки — 1000 доларів прибутку. З огляду на це, індустрія інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) має перетворитися на системну базу, найважливіший чинник соціально-економічної трансформації країни, створення ефективної економіки, європейської інтеграції України.
Стан сучасних ІКТ істотно змінює ситуацію у справі забезпечення доступу до продуктів інтелектуальної діяльності людини, що часто веде до порушення авторських прав, неправомірного використання програмних продуктів. З огляду на це, виникла об'єктивна потреба законодавчого захисту прав інтелектуальної власності в Україні, сприяння зростанню поваги в суспільстві до авторських прав, забезпечення європейського рівня їх охорони.
Поняття «авторського права» з'явилось ще у XVII столітті. Перший патентний закон було прийнято у 1623 році, а прообраз сучасного копірайта — «Статут Анни» — у 1710 році. Перший прецедент застосування принципів копірайта на теренах колишнього Радянського Союзу мав місце у 1931 році. Саме тоді відомий співак-емігрант Федір Шаляпін відсудив у Радянського комерційного бюро у Парижі 10 тисяч франків за незаконне тиражування його пісень у СРСР. Саме з цього часу незаконне привласнення авторських прав отримало назву «піратство».
Останнім часом інформаційне законодавство в Україні інтенсивно модернізують. Нині Україні вдалося привести законодавство у сфері інтелектуальної власності у повну відповідність до європейського законодавства та міжнародних угод, які діють у цій сфері, а також запровадити дієві механізми його реалізації.
Створено законодавчу базу, яка регламентує необхідні засади легального виробництва лазерних дисків: запровадження ліцензування виробництва, експорту, імпорту дисків; уведення надання та нанесення спеціальних ідентифікаційних кодів з метою ідентифікації виробника дисків — «іменної» контрольної марки у вигляді голографічного захисного елементу; здійснення державного контролю за виробництвом, експортом,імпортом дисків, запровадження моніторингу обладнання та сировини для їх виробництва; посилення адміністративної та кримінальної відповідальності запорушення вимог законодавства.
Посилено відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, а саме: незаконне відтворення, поширення об'єктів науки, літератури й мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, фонограм, відеограм, їх незаконне тиражування карають штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на 3-7 років.
Приведено у відповідність до Міжнародних договорів та норм Угоди ТРІПС Закон України «Про авторське право і суміжні права» (2001 рік).
Уведено в дію основні акти законодавства, що регулюють правові відносини у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій:
Закон України «Про інформацію» (1992 рік), яким встановлено загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації і усіх сферах суспільного і державного життя України; визначено статус учасників інформаційних відносин; урегульовано доступ до інформації та забезпечено її охорона, захищено особу й суспільство від неправдивої інформації;
Закон України «Про науково-технічну інформацію» (1993 рік), що визначає основи державної політики в галузі науково-технічної інформації, створює правову базу для одержання та використання науково-технічної інформації;
Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» (1994 рік). Метою цього Закону є встановлення основ регулювання правових відносин щодо захисту інформації в автоматизованих системах за умови дотримання права власності громадян України і юридичних осіб на інформацію та права доступу до неї;
Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (1996 рік), спрямований на недопущення недобросовісної конкуренції та неправомірного використання ділової репутації господарських суб'єктів.
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» (2003 рік) та Закон України «Про електронний цифровий підпис» (2003 рік).
Інформаційна культура — прояв загальної культури особистості у сфері використання інформаційних технологій. До її ознак відносять:
уміння правильно формулювати свою потребу в інформації;
ефективно здійснювати пошук потрібної інформації в усій сукупності інформаційних ресурсів, виконувати пошук відомостей з використанням інформаційно-пошукових систем;
опрацьовувати інформацію та створювати якісно нову;
адекватно відбирати й оцінювати інформацію;
здібність до інформаційного спілкування та комп'ютерну грамотність.
Все вище перераховане має базуватися на усвідомленні ролі інформації у суспільстві, знанні законів інформаційного середовища та розумінні свого місця в ньому, володінні інформаційними технологіями.
ІКТ-компетентність — властивість особистості, що ґрунтується на сукупності знань, навичок й умінь, необхідних для ефективного використання комп'ютерних інформаційних технологій і систем.
4. Закріплення вивченого матеріалу
(фронтальне опитування)
5. Підбиття підсумків уроку
Обґрунтування і оголошення оцінок.
6. Домашнє завдання
Вивчити матеріал уроку.
Використані джерела
Інформаційні технології. Нормативна база / Пашутинський Є. К. – К. :, 2005. – 500 с.
Хомич Валерий Технологии защиты авторских прав в информационном обществе // Дистанционное и виртуальное обучение. – 2006. – № 2. – С.45-48.
Текст упорядкувала Ходзицька Ірина Юліївна, учитель трудового навчання та інформатики ЗСШ № 243 Подільського району, під час виконання випускної роботи на курсах підвищення кваліфікації з 08.10.2013 до 25.12.2013.