Тема: інформація та повідомлення, інформаційні процеси.

Мета: дати й закріпити загальні знання й уявлення про інформацію та повідомлення, про інформаційні процеси.

По завершенню вивчення теми учень

описує:

• взаємозв’язки між поняттями інформація, повідомлення, дані;

• способи подання повідомлень: текстовий, графічний, звуковий, відео, умовні жести та сигнали, комбінований;

• призначення різних пристроїв, що використовуються людиною для роботи з даними (комп’ютер, телефон, диктофон, факс, плеєр, калькулятор, фотокамера, кінокамера, ігрові приставки, навігатор та ін.);

• основні інформаційні процеси та пристрої для їх реалізації;

• повідомлень, поданих різними способами;

• інформаційних процесів зі своєї навчальної діяльності і навколишнього світу;

• способи подання повідомлення;

• інформаційні процеси, що відбуваються під час навчальної діяльності, у повсякденному житті та при роботі з різними пристроями.

Обладнання й матеріали: ПК (вчительський) з встановленими ОС, проектор.

Структура уроку

1. Організаційний момент.
2. Вивчення нового матеріалу.
3. Закріплення вивченого матеріалу.
4. Підсумок уроку.
5. Домашнє завдання.

Хід уроку

1. Організаційний момент
Привітання з класом, знайомство з класом. Перевірка присутності учнів.

2. Вивчення нового матеріалу

Вивчення інформатики природньо почати з вивчення базового поняття — інформації.

Інформація — абстрактне поняття, якому надають різного тлумачення залежно від контексту. Слово походить від латинського слова «informatio» (роз’яснення, тлумачення, поняття, ознайомлення). Як філософську категорію інформацію розглядають як одну з властивостей матерії, що відбиває її структуру.

Етимологія
Саме слово «informatio» складається з префікса «in-» («в-, на-, при-») і дієслова «form» («надаю форму, створюю»), пов'язаного з іменником «forma» («форма»). В англійській мові слово «information» (в написанні «informacioun») вперше з'явилось у 1387 році. Сучасного написання це слово набуло у XVI ст. У східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із Польщі у XVII столітті.

З середини ХХ століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але досі у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і його використовують переважно на інтуїтивному рівні.

У залежності від галузі використання термін «інформація» одержав багато визначень.

Розглянемо властивості інформації.

Цінність інформації — це здатність її забезпечити необхідними умовами для досягнення поставленої мети.

Достовірність інформації — це здатність її об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світі. Зазвичай достовірною вважають насамперед інформацію, яка несе у собі безпомилкові та істинні дані, зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.

Актуальність інформації — це здатність її характеризувати поточну ситуацію.

Оперативність інформації — це відповідність її збороу та опрацювання зміні стану.

Ідентичність інформації — це відповідність стану об'єкта, тобто спроможність повністю описувати стан об'єкта.

Недоступність (конфіденційність) інформації — це захищеність від несанкціонованого доступу.

Суспільна природа інформації — джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства.

Мовна природа інформації — інформацію виражають за допомогою мови:

• або природної, що використовують у повсякденному житті для висловлення думок і спілкування між людьми;

• або штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, нотна грамота, мова математичної символіки, алгоритмічна мова тощо).

Невідривність від мови носія.

Незалежність від творця (творців).

Дискретність інформації означає таке: засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а щодо змісту — поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, закони тощо.

Старіння інформації — втрата достовірності внаслідок змін і появи нової інформації.

Розсіювання інформації — існування її у багатьох джерелах.

Поняття інформація, повідомлення, дані нерозривно повязані між собою. Надалі ці поняття будемо вживати у такому розумінні:

• інформація — це сукупність знань про навколишній світ;
• повідомлення — це сукупність знаків, що відображають ту або іншу інформацію;
• (комп'ютерні) дані — це інформація, подана у формі, прийнятній для зберігання, передавання й опрацювання за допомогою комп`ютера.

Подамо приклади інформації та джерел її надходження:

• знання, отримані від учителя у школі;
• відомості, отримані з книг, теле- чи радіопередач;
• новини з глобальної мережі;
• новини, що ви чуєте під час спілкування з іншими людьми.

• за способом сприйняття — залежно від типу рецепторів, що сприймають її:
  • візуальна — її сприймають органами зору (очима);
  • аудіальна — її сприймають органами слуху (вухами);
  • тактильна — її сприймають тактильними рецепторами (на поверхні тіла);
  • нюхова — її сприймають нюховими рецепторами (у носовій порожнині);
  • смакова — її сприймають смаковими рецепторами (у ротовій порожниі);
  
  
• за формою подання:
  • текстова — у вигляді послідовності символів, що позначают елементи мови;
  • числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;
  • графічна — у вигляді зображень подій чи предметів, графіків, карт;
  • звукова — усна або у вигляді аудіозапису;
  • відео — у вигляді послідовності зображень (відеозапису);
  • комбінована — поєднує кілька з перерахованих вище способів подання;


• за призначенням:

  • масова — оперує набором понять, зрозумілим більшій частині суспільства;

  • спеціальна — містить специфічний набір понять, які можуть бути не зрозумілі основній масі суспільства, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовують дану інформацію (науковці, юристи, медики, психологи);

  • особиста — набір відомостей про яку-небудь особу, що визначає її соціальний стан.

При поданні інформації у будь-якому поданні можуть використовувати умовні жести та сигнали, які не несуть ніякого змістового навантаження без попередніх домовленостей.

Найбільше інформації ми отримуємо за допомогою зору, розрізняючи:

• літери;
• цифри;
• кольори;
• розташування предметів;
• форму;
• розміри.

лінійку (косинець) і транспортир для вимірювання чи відкладання відстаней і кутів;


компас для визначення напряму на північний магнітний полюс;


термометр для визначення температури;


барометр для визначення атмосферного тиску;


мікроскоп для спостереження за мікрооб'єктами;


телескоп для спостереження небесними тілами;


ваги для визначення ваги,


комп’ютер для опрацювання цифрової інформації,

телефон для мовного спілкування на великій відстані,

диктофон для запису,

факс для передавання і приймання ,

плеєр для прослуховування аудіозаписів,

калькулятор для розрахунків,

фотоапарат для створення копій зображень,

кінокамера для запису послідовності зображень на кіноплівку,

відеокамера для запису послідовності зображень на носій цифрової інформації,

навігатор для визначення місцерозташування й оптималдьного маршруту пересування,

гральна консоль (або гральна приставка) — спеціалізований електронний пристрій, розроблений і створений для того, щоб грати у відеоігри. Найчастіше пристроєм виведення є телевізор, рідше комп'ютерний монітор.

Приклад створення інформації — вимірювання температури повітря.

Приклад збирання інформації — проведення опитування.

Приклади зберігання інформації такі:

• учень записує у зошит правило граматики;
• запис зображень,музики на персональний комп`ютер;
• учень записує домашнє завдання у щоденник;
• зйомка на камеру,фотоапарат видатних подій життя;
• запис необхідних матеріалів на СD/DVD диски;
• конспектування інформації отриманої на уроці.

• отримавши дані про поведінку температури повітря, учень визначає кліматичну зону;
• пройшовши обстеження у поліклініці можна зробити висновки про стан свого здоров`я
• отримавши дані про оцінки учня по предметам, можна визначити рівень його обізнаності у шкільній прогамі;
• вивчаючи премети,рідини під мікроскопом,можна визначити їх хімічний склад;
• роздивляючи мапу світу,глобус можна визначити широту і довготу тої чи іншої країни,її кліматичні особливості.

• публікацію її у пресі чи окремим виданням;
• передання по радіо чи телебаченню;
• використанням інших засобів масової інформації;
• поширення мережею Інтернет чи з використанням інших засобів зв'язку;
• викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
• повідомлення в публічних виступах чи у розмовах;
• вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів;
• розповсюдження листівок.

Повідомлення інформації лише особі (особам), яким вона вже відома, не є поширенням інформації.

Знищення інформації відбувається у момент знищення останнього носія цієї інформації. Наприклад, при пожежі архіву.

Інформатика (рос. информатика, англ. informatics, information science; нім. Informatik) — це наука, що вивчає структуру й загальні властивості інформації, а також методи й засоби її створення, перетворення (опрацювання), зберігання, передавання та використання в різних галузях людської діяльності.<

3. Закріплення вивченого матеріалу
Контрольні запитання:

1. Що таке інформація?
2. Що таке повідомлення?
3. Що таке дані?
4. Які ви знаєте властивості інформації?
5. Які джерела надходження інформації?
6. Які ви знаєте види інформації?
7. Назвіть прилади та приcтрої для отримання інформації та роботи з нею.
8. Назвіть інформаційні процеси та подайте приклади.
9. Назвіть інформаційні процеси, які подано на малюнку нижче.

4. Підбиття підсумків уроку
Виставлення оцінок.

5. Домашнє завдання
Знати розгорнуті відповіді на контрольні запитання.

Текст упорядкувала Мелашич Наталія Олександрівна, вчитель СЗШ № 218 Деснянського району міста Києва, під час виконання випускної роботи на курсах підвищення кваліфікації з 08.01.2013 по 25.01.2013.