• повторити й закріпити знання, набуті у 5 класі;
• удосконалити уміння розрізняти функціональні можливості різних застосунків і практичні навички роботи у них;
• розвинути уяву, логічне та образне мислення;
• виховувати толерантність, доброзичливість, зацікавленість до вивчення предмету.

Учень повинен уміти описувати або пояснювати основні поняття, вивчені у 5 класі.

Обладнання й матеріали: комп’ютер з встановленими ОС, текстовим процесором і графічним редактором, (дана) інструкція.

1. Організаційний момент
2. Повторення й закріплення вивченого
3. Інструктаж з ТБ
4. Самоаналіз
5. Підсумки уроку
6. Домашнє завдання

1. Вітання з класом
2. Перевірка присутності й готовності до уроку учнів
3. Оголошення мети уроку
4. Опитування учнів щодо очікуваних результатів
5. Порівняння з думкою учителя.

2. Інструктаж з ТБ
3. Повторення й закріплення вивченого
Дати означення або описати поняття, виділені нижче жирним шрифтом, і порівняти з очікуваним. Вказати, якої навчальної теми стосується це поняття. Якщо відповідь хибна, учень записує поняття на чернетці.

Правила безпеки в кабінеті інформатики

1. Перебувати у навчальнному класі ПК лише з учителем.
2. Всі дії у навчальному класі ПК виконувати за вказівкою вчителя.
3. У разі виникнення нештатної ситуації (появи на екрані монітору зображення, не передбаченого ходом уроку, підозрілого звуку чи запаху) негайно повідомити вчителя.
4. При роботі з ПК:
   • взаємодіяти з комп'ютером лише за допомогою клавіатури й миші;
   • не торкатися дротів, роз’ємів. розеток, тильної сторони ПК, екрану монітора;
   • не вмикати апаратуру без нагляду і вказівки вчителя;
   • руки тримати сухими та чистими;
   • стійко розташувати клавіатуру, не допускати її хитання;
   • плавно натискати на клавіші;
   • очі розташувати на відстані витягнутої руки (щонайменше 60 см) від екрану;
   • очі не напружувати і відводити від екрану, якщо робота з ПК не вимагає його споглядання;
   • сидіти на стільці прямо без напруження;
   • не вести сторонні розмови, не шуміти;
   • не закривати вентиляційні отвори апаратури;
   • не класти речі на комп’ютер;
   • час від часу доторкатися до металевих поверхонь для зняття можливого статичного електричного заряду.

Файл — це упорядкована сукупність даних, що займає область носія інформації з унікальною назвою (області). До назви файлу можна додавати розширення, яке записують через крапку після назви.

Тека (каталог, директорія) — це файл, який містить дані про назви та розташування інших файлів у зрозумілій для операційної системи формі. З цими файлами операційна система може діяти як з виділеною множиною файлів, наприклад, копіювати, переміщувати, видаляти. Про ці файли кажуть, що вони належать до теки.

Коренева тека — це тека, що містить всі файли носія даних.

Файлова система — це схема запису інформації, розташованої на носії даних. Функціями файлової системи є забезпечення можливості зберігання файлів і доступу до них. З точки зору користувача, файлова система має ієрархічну структуру. Вершиною цієї структури є назва носія, на якому зберігають файли. Файлова система забезпечує можливість доступу до конкретного файлу незалежно від того, у якому місці носія його насправді записано, і дозволяє знайти вільне місце при створенні нового файлу.

Ярлик — це файл (розміром до 1 Кб), що містить лише посилання на об’єкт (програму, файл, теку, носій, принтер тощо).

Операції з файлами: створення, копіювання, пере­міщення, пере­ймену­вання, вида­лення.

Комп’ютерна мережа — це сукупність комп’ютерів та інших пристроїв, сполучених каналами передавання даних.

Клієнт — це комп’ютер користувача, який здійснює запит.

Сервер — комп’ютер, що обробляє цей запит і відповідає на нього.

Централізована мережа — це мережа, в якій виділено один потужний комп’ютер — виділений сервер, що виконує основні функції з організації роботи мережі.

Децентралізована мережа — це мережа, у якій немає виділеного сервера, а будь-який комп’ютер може бути як сервером, так і клієнтом.

Мережне оточення — усі локальної мережі, до яких можна отримати доступ з комп'ютера.

Злочин — злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому. Людину, яка чинить злочин, називають «злочинець».

Загрози, що виникають при роботі в Інтернеті:

Заходи безпечної роботи у мережі:

Елементарні правила набору й форматування тексту:

Текст — це послідовність символів.

Символ — найменша одиниця тексту, яка позначає літеру, цифру, знак пунктуації, арифметичну операцію чи спеціальний знак.

Слово — основна одиниця мови — це послідовність символів, відділена від інших пропуском або знаком пунктуації і пропуском.

Абзац — структурна одиниця тексту, що містить завершену думку. У середовищі LibreOffice Writer чи Microsoft Office абзац — це послідовність символів, розташованих між двома символами ознаки кінця абзацу. Цей символ вводять, натискаючи клавішу Enter.

Виділення окремого слова — подвійним клацанням на потрібному слові лівою кнопкою миші.

Виділення окремого абзацу — встановити вказівник миші на потрібний абзац і виконати потрійне клацання лівою кнопкою миші.

Виділення всього тексту:

Вказівка — це спонукальне речення, що вказує, яку дію потрібно виконати.

Алгоритм — це запис скінченої послідовності вказівок, виконання яких призводить до розв'язання певної задачі.

Виконавець (алгоритму) — це жива істота (людина або тварина) або автоматичний пристрій (робот, електронна обчислювальна машина тощо), спроможна діяти відповідно з алгоритмом.

Система вказівок виконавця — це множина (сукупність) всіх вказівок, які може виконувати даний виконавець.

Середовище виконання алгоритму — об'єкти, з якими працює виконавець у процесі виконання алгоритму.

Властивості алгоритму: дискретність, визначеність, виконуваність, скінченність, результативність, масовість, ефективність.

Структури алгоритмів — лінійна, розгалужена, з повторенням.

Цикл — різновид керівної конструкції мови програмування, призначеної для організації багаторазового виконання послідовності вказівок.

Tіло циклу — послідовність вказівок, призначена для багаторазового виконання.

Ітерація — одноразове виконання тіла циклу.

Умова виходу (завершення) циклу або умова продов­ження циклу залежно від того, як тлумачити її істинність — як ознаку необхідності завершення чи продов­ження циклу — висловлювання, що визначає, чи буде виконано наступну ітерацію, чи буде завершено цикл.

Лічильник ітерацій циклу (або просто лічильник циклу) — змінна, величина якої є номером поточної ітерації.

Проект — це скоординована діяльність людини або групи людей, спрямована на досягнення певного результату за певний час.

Основні етапи роботи у проекті

1. Організаційний:
   • формулювання й фіксація мети, завдань і плану виконання проекту;
   • формування (вибір) колективу учасників;
   • розподіл повноважень (ролей) виконавців проекту.
2. Підготовчий:
   • відбір ресурсів (інформаційних і матеріальних);
   • випробування можлих методів і технологій роботи.
3. Практично-виконавчий:
   • опрацювання відібраних ресурсів;
   • оформлення кінцевого продукту.
4. Заключний:
   • презентація-захист проекту — розповідь про виконану роботу;
   • демонстрація кінцевого продукту;
   • захист проекту — відповідь на запитання опонентів і замовника;
   • аналіз і оцінювання виконаної роботи та досягнутого результату;
   • оцінюювання ролі кожного учасника у проекті;
   • планування дій на майбутнє.

3. Інструктаж з ТБ
4. Самоаналіз
Створити текстовий документ, у якому описати:

• які поняття потрібно додатково повторити?
• чи корисним був урок?
• які відчуття викликав урок?

Текст можна проілюструвати жартівливими світлинами або малюнками. Текст зберегти з назвою Ваше_прізвище у теку, вказану вчителем.

5. Підсумки уроку
Виставлення оцінок.

6. Домашнє завдання
Повторити ті розглянуті поняття, які учень не міг описати у класі (згідно із самоаналізом).

Текст упорядкувала Сайченко Інна Володимирівна, вчитель СШ № 7 Солом'янського району міста Києва, під час виконання випускної роботи на курсах підвищення кваліфікації з 14.11.2016 по 18.11.2016.