
Для українців взагалі дуже притаманні символізм та метафори, і вони займають велике місце в їхньому житті, культурі, традиціях. Зокрема все мистецтво насичене ними, несе глибокий всесвіт в символах, відображає філософію, релігію, світогляд – і все це в символах та метафорах, що кодують глибокі знання та мрії.
Витвори народного мистецтва відображали реалії всесвіту та космосу. Наприклад, писанка уособлювала життя, землю та небесну сферу, на якій гуляють зорі та планети. Рушник символізував космогонічні уявлення про Всесвіт та його будову, зафіксовані в знаках вишитого полотна. А Дерево Життя символізувало саму структуру буття в її ієрархії, зв’язок віків, родин та світу.
Дерево життя – це один з варіантів образу світового дерева. Воно є універсальним та всепронизуючим символом серед багатьох різноманітних архетипів світогляду предків. Дерево відшукало стежину до серця народів не тільки в традиційно-побутових ритуалах, але й у релігіях, космогонічних уявленнях, містиці. Воно в самому широкому обсязі відображає реалії людського буття – це структура Всесвіту, структура спільноти Роду, а також суть людини як поля битви добра та зла.
В українському народному мистецтві дуже поширені символи триєдності світу, міфічних птахів – творців світу, та того ж світового дерева життя. Дерево життя поєднувало три плани буття – горішнє, тобто небо, проміжне, тобто землю, та долішній хаос, тобто підземний світ та підземні води. Архетип дерева був єднальним ланцюгом між ними трьома, уособлюючи їх в своїх частинах: вершечок крони, стовбур та коріння або вазон. У дерева є свій охоронець – птах, який символізує світову душу. 
Традиційно Дерево Життя завжди квітне, що означає сьогоденне життя кожного. Всі квіти різні за розмірами, пишністю, кольором чи його інтенсивністю, різні за станом, деякі вже відходять, а деякі тільки розпустились або збираються вийти з пуп’янків. І це все також символічно – бо саме таке різне і наше життя. Найвищі бруньки, що розмістилися на самій верхівці дерева, - це майбутні покоління. Навколо них можна побачити інколи ореоли – це енергія, що готує їх до народження та до переходу в інше усвідомлення. Плоди Дерева – символ минулого, людських діянь, звершень тощо. На самій верхівці Дерева зазвичай цвіте квітка, що відособлюється від інших – «Вогонь Життя», і вона охороняється двома світлими духами. Вони зображуються в святих книгах як два янголи з крилами, а на рушниках відображені у вигляді птахів. Взагалі знаки птахів та їх розміщення дуже символічні: біля самого стовбуру внизу вони його творять, зберігають від злих духів та чар; вгорі проводять та розповсюджують Світ, який іде через них до людей та життя. В народній культурі українців символ птаха був символом Божества Сонця, Птаха, Творця всього, що є у світі.
У мистецтві вишивання Дерево Життя також займало немале місце та значення, було чи не найважливішим та центральним від усіх інших символів. Весь космос, всі його прояви та явища проходять через Дерево та лягають на полотно. Корені Дерева сягають далеко в глибочінь, у витоки, туди, де народжується все існуюче та неіснуюче, дають сили та життя могутньому стовбуру – самому Всесвіту, який увінчує могутня квітуча крона, що тягнеться вгору, в майбутнє. Саме так Дерево є символом безсмертя, безкінечності життя та його різнобарвного розмаїття. Дерево об’єднує минуле, теперішнє та майбутнє, воно стоїть поза часом та простором, воно є центром всесвіту, воно є сам всесвіт, у всіх його вимірах. Дерево ділиться на три частини – три світи, три буття та небуття, але водночас вказує і на двоїстість світу – як поєднання та боротьби Духовного та Матеріального, перше відображується в гілочках, молодому листі, квітах, плодах, а друге – це коріння, стовбур, старі міцні гілки.
Сама крона дерева також різна і створена гілками різного віку, стану, образу: найнижчі уособлюють Начала, початок всього, сили життя, могутність; гілки трохи вище – це Стихії, і ще вище, найтонші – Царства, від мінерального через рослинне та тваринне до людського. Гілки відходять від стовбура і їхнє мереживо переплетіння все ускладнюється, що показує фізичне Життя, а чим ближче до кореня, тим простіше та більш значуще воно є. Вазон, з якого виходить-проростає Дерево, символізує Дерево Роду, яке починається з маленької гілочки, відламаної від Світового Дерева. Через Дерево Роду в культуру приходив бог Род, що був прабатьком всіх богів.
Отже, Дерево відшукало стежину до серця народів не тільки в традиційно-побутових ритуалах, але й у космогонічних уявленнях, містиці та світових релігіях, де Дерево Життя відображає широкий аспект реалій людського буття – від структури самого Всесвіту, родової спільноти (Дерево Роду) до суті Людини як поля битви добра та зла.
© Портал spadok.org.ua
