Тема: виконання індивідуальних навчальних проектів, в тому числі з використанням програмових засобів навчального призначення. Історія: Кирило-Мефодіївське товариство.
Мета:
ознайомити учнів з процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України першої половини ХІХ століття, діяльністю першої української політичної нелегальної організації Кирило – Мефодіївське братство;
проаналізувати програмові документи братства;
на їх основі визначити цілі та завдання товариства;
розкрити діяльність Тараса Шевченка, як суспільно–політичного діяча та його участь у братстві;
розкрити значення діяльності братства у розвитку українського національного руху;
сформувати вміння аналізувати історичні документи, робити повідомлення на історичні теми, працювати з ПЗНП;
виховувати повагу до людей, що були носіями національної ідеї в суспільно-політичному русі.
Обладнання: підручник, карта, портрети визначених діячів суспільно-політичного руху в Наддніпрянській Україні у ХVIII — першій половині ХІХ ст., презентації учнів. один з програмних засобів навчального призначення з історії з такого переліку:
Повний мультимедійний курс історії України від давніх часів до сьогодення, електронний підручник, «UniNet», 2003.
Історія України, електронний практикум, Дніпропетровськ, 2009.
Дистанційний курс «Історія України», 7–11 класи, НТТУ «КПІ», 2006.
Педагогічний програмний засіб «Історія України» (версія 2.0), 9 кл., ПП «Контур Плюс», 2010.
або з іншого переліку.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Між предметні зв′язки: українська література, інформатика, художня культура.
Структура уроку
Примітка
Для підготовки до уроку учні отримують завдання, яке мають презентувати на уроці як результат індивідуального навчального проекту (презентація, портфоліо, стаття, складання історичного портрету тощо). Індивідуальні завдання: поставити запитання, на які потрібно знайти відповідь при розгляді відповідного пункту плану — отримує кожний учень класу. Вчитель не має забувати про індивідуальний підхід і корегувати навантаження. При виконанні роботи учні повинні використовувати програмні засоби навчального призначення, підручник, інші інформаційні джерела, пам'ятаючи, що мають у подальшому дати відповідь на такі питання:
Як краще отримувати знання: з традиційного підручника чи використовуючи інші джерела?
Які джерела дають більш повну інформацію?
В якому вигляді для учнів легше звітувати за свою роботу?
Порівняти інформаційно-пошукові, навчальні, демонстраційні тощо можливості ПЗНП з традиційним підручником та визначити переваги або недоліки електронного посібника.
Що я взяв для себе? Чого навчився?
Співпраця вчителя та учнів на підготовчому етапі:
Хід уроку
1. Організаційний момент
Вітання з класом. Перевірка присутності і готовності учнів до уроку. Перевірка виконання домашнього завдання.
2. Актуалізація опорних знань
Вищим досягненням українського національно–визвольного руху першої половини ХІХ століття була організація і діяльність Кирило–Мефодіївського братства, яке ми будемо вивчати сьогодні на уроці.
3. Вивчення нового матеріалу
Навчальний проект — проблемне або практичне завдання творчого характеру, орієнтоване на організацію самостійної роботи тих, хто навчається. У широкому розумінні означає діяльність, спрямовану на отримання запланованого результату шляхом виконання комплексу певних кроків. Іншими словами, є результатом поєднання теорії та практики.
Для виконання навчального проекту використовують різні джерела.
Класифікація навчальних проектів:
Визначення мети проекту із зазначенням здатностей, знань, умінь, навичок, яких повинні набути учні в результаті роботи над проектом.
Презентація ситуацій, які дають змогу виявити одну чи кілька проблем з обговорюваної тематики.
Висування гіпотез розв’язування виявленої проблеми («мозковий штурм»), обговорення й обґрунтування кожної з гіпотез.
Обговорення методів перевірки прийнятих гіпотез у малих групах, обговорення можливих інформаційних джерел для перевірки висунутої гіпотези.
Обговорення форми подання результатів.
Робота індивідуально або в групах над пошуком фактів, аргументів, які підтверджують чи спростовують гіпотезу.
Захист проектів (гіпотез розв’язування проблеми) кожною групою та засвоєння інформації всіма учнями класу.
Підняття нових проблем.
Презентація індивідуальних навчальних проектів за таким планом:
Засновники братства Микола Костомаров, Микола Гулак і Василь Білозерський. (згідно з поданою далі схемою характеристики історичної особи — складання історичного портрету). Історичні умови, виклики та вплив навколишнього суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особисті якості історичного діяча та умови їх становлення та формування. Характеристика діяльності особи: цілі діяльності та можливості їх досягнення; якими засобами та шляхами досягається поставлена мета. Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни, світу. Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча.
Розкрити зміст понять: політична нелегальна організація, статут, громадсько-політична діяльність, національно-визвольний рух, українське національне відродження, «Кирило–Мефодіївське товариство/братство», «Слов′янська федерація», «Слов′янський собор», національна ідея, різночинці, інтелігенція, федерація, республіка, суспільно–політичний рух.
4. Закріплення вивченого матеріалу
Проходить впродовж уроку у формі запитань і відповідей щодо проектів.
5. Підбиття підсумків уроку
Учитель коментує свої враження від уроку, оголошує та мотивує оцінки.
6. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Текст упорядкувала Лавренчук Тетяна Семенівна, вчитель СШ № 273 Голосіївського району міста Києва, під час виконання випускної роботи на курсах підвищення кваліфікації з 14.10.2013 по 13.12.2013.
Використані джерела
Ісаєва Г. Метод проектів — ефективна технологія навчання // Підручник для Директора. — К.: Плеяди. — № 9–10. — 2005. — С. 4–10.
Чечель І. Метод проектів: суб′єктивна та об′єктивна оцінка результатів // Директор школи. 1998. № 4. — C.7–12.
Інформатика: 10 кл.: підручн. для загальноосвіт.навч.закл.: рівень стандарту/ Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікрва, В.В. Шакотько; за заг. ред. М.З.Згурського. — К.: Генеза, 2010. — с.259–270.