Повідомлення для слухачів курсів
підвищення кваліфікації


Рудик Олександр Борисович,
куратор групи й керівник розробок уроків,
мобільний телефон: 097 3366893,
e-mail: rudykob@gmail.com,
робоче місце: кабінет 41 на 4 поверсі приміщення СЗШ № 81
по проспекту Павла Тичини 22А (Березняки).


Воротникова Ірина Павлівна,
викладач модулю «Компетентнісні задачі на уроках інформатики»
e-mail: i.vorotnykova@kubg.edu.ua,
робоче місце: кабінет 41 на 4 поверсі приміщення СЗШ № 81
по проспекту Павла Тичини 22А (Березняки).

Примітка. Подані нижче вказівки щодо вивчення навчальних модулів призначено для всіх форм навчання. Так само вони придатні для самостійного опанування курсом і вчителем, і учнем. Вся різниця лише у тому, яким чином і коли буде отримано відповідь на питання: у розмові з викладачем протягом заняття чи електронною поштою.

Порядок проходження курсів

  1. Під час реєстрації внести вичерпні дані про додаткове навантаження щодо інших предметів. Потрібно вкаказати й ті, які будете викладати за весь час до проходження наступних курсів підвищення кваліфікації. Довідку про проходження курсів можна буде отримати лише після проходження модуля вибіркової частини з відповідного предмету.

    Вибіркова частина: реєстрацію розпочато у жовтні 2018 року, вона триватиме до березня 2019 року. У разі неможливості відвідати заняття вибіркової частини слухач (або його завуч) повинен повідомити (через зворотній зв'язок сайту реєстрації) про це щонайменше за 2 дні до заходу. Якщо це виявилося безпосередньо перед заходом, повідомпяти не обов'язково. Але за будь-яких обставин слухач повинен зареєструватися на інший модуль вибіркової частини.

    Дні обов'язкової фахової складової курсів підвищення кваліфікації вчителів інформатики у 2018/2019 навчальному році (згідно з наказом ДОН від 11.07.2018 р. № 602 «Про підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівників навчальних закладів у 2018/2019 н.р. в Київському університеті імені Бориса Грінченка») такі:

    • ПМ02−01: 1 жовтня — 5 жовтня;
    • ПМ02−02: 22 жовтня — 26 жовтня;
    • ПМ02−03: 29 жовтня — 2 листопада;
    • ПМ02−04: 12 листопада — 16 листопада;
    • ПМ02−05: 26 листопада — 30 листопада;
    • ПМ02−06: 10 грудня — 14 грудня;
    • ПМ02−07: 25 березня — 29 березня.

    Звільнення у дні фахової частини — згідно з пунктом 1 додатку згаданого вище наказу.

    Звільнення у дні вибіркової частини — згідно з пунктом 2 додатку згаданого вище наказу.

  2. В обов'язковій фаховій частині курсів вчителям інформатики у 2018/2019 навчальному році надано можливість вивчити такі модулі (спочатку вказано номер модуля, через тире — день, час і місце проведення заняття для групи ПМ02−06):

    • 3.6. Тематична дискусія «Зміна парадигми викладання інформатики у загально освітніх навчальних закладах» — у понеділок 10 грудня 2018 року о 9.00 у кабінеті 49 на 4 поверсі приміщення СЗШ № 81 по проспекту Павла Тичини 22А на Березняках.

    • 3.8. Вимоги до навчально-методичного забезпечення навчання інфор­матики у школі — у вівторок 11 грудня 2018 року о 9.00 зібратися у вестибюлі навчального корпусу Київського університету імені Бориса Грінченка на вулиці Маршала Тимошенка 13Б біля станції метро «Мінська», заняття у читальній залі бібліотеки на 5 поверсі .

    • 3.7. Досвід викладання програмування у загальноосвітніх навчальних закладах Києва — у середу 12 грудня 2018 року о 12.15 зібратися у вестибюлі ліцею «Наукова зміна» на проспекті Григоренка 21B біля станції метро «Позняки».

    • 3.9. Компетентнісні задачі на уроках інформатики — у четвер 13 грудня 2018 року о 9.00 у кабінеті 49 на 4 поверсі приміщення СЗШ № 81 по проспекту Павла Тичини 22А на Березняках.

    • 3.10. Реалізація компетентнісного підходу при переході до вивчення подійно- та об’єктно-орієнтованого програмування у школі — у п'ятницю 14 грудня 2018 року о 9.00 зібратися у вестибюлі навчального корпусу Київського університету імені Бориса Грінченка на вулиці Маршала Тимошенка 13Б біля станції метро «Мінська», заняття у читальній залі бібліотеки на 5 поверсі .

    Примітка. Враховуючи безпрецендентну скланість створення розробок уроків під нові теми шкільного курсу інформатики (подійно- та об'єктно-орієнтоване програмування у загальноосвітній школі) модулі 3.1, 3.3, 3.5 присвячено (крім проголо­шеного) здійсненню практичних кроків щодо створення розробки уроків:

    • визначенню назви теми (1), змістовного наповнення викладу теорії і практичних завдань (1, 3);

    • детального словесного опису у форматі txt чи html (3, 5);

    • остаточної редакції детально ілюстрованого опису (5).

    Створення розробки уроку за проголошеними темами й вимогами (див. нижче) є навчанням на основі дослідження невідомої для більшості вчителів області знань і діяльності. Особливо важливим є дотримання усіх рекомендацій і вимог щодо виконання такої роботи.

  3. Вчителям інформатики у 2018/2019 навчальному році рекомендовано з вибіркової частини вибрати такі модулі:

    1. Методика підготовки й проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики (компетентнісний підхід).
    2. Мова розмітки гіпертексту HTML.
    3. Мова програмування інтерактивності веб-сторінок JavaScript.
    4. Операційні системи Linux Mint.
    5. Опрацювання текстів у LibreOffice.
    6. Опрацювання електронних таблиць у LibreOffice.
    7. Створення презентацiй у Libre Office.
    8. Опрацювання баз даних у Libre Office.
    9. Опрацювання графіки при Linux Mint.

    У цьому переліку теми 4–9, присвячені вивченню й використанню вільно поширюваного програмного забезпечення, призначено лише для тих учителів інформатики, які не вивчали ці теми очно на курсах підвищення кваліфікації вчителів інформатики в ІППО КУ імені Бориса Грінченка з вересня 2012 року по січень 2017 року. Перед вивченням тем 4–9 для усвідомлення мотивації бажано ознайомитися з матеріалами тематичної дискусії «Перспективи платформно незалежної та Linux-орієнтованої інформатики в Україні».

    Надано можливість вибрати й інші модулі, відмінні від перелічених вище 1–9. При наявності додаткового педагогічного навантаження слухач повинен вибрати модулі з відповідних предметів у порядку спадання величини їхньої частки у своєму педагогічному навантаженні. Інакше довідку про підвищення кваліфікації щодо цих предметів не буде видано.

  4. У перший день курсів:

    • здати куратору 30 гривень за бланк посвідчення і 5 гривень за бланк довідки про додаткове педагогічне навантаження;

    • тим, хто не відряджений районними управліннями освіти і науки міста Києва (приватні заклади, інші регіони України), укласти угоду про навчання в навчальному відділі (каб. 48, тел. 553 16 29). Вартість навчання для педагогів складає 1500 гривень, для керівників закладів — 1900 гривень. При оплаті потрібно правильно вказувати реквізити:

      Київський університет імені Бориса Грінченка
      Інститут післядипломної педагогічної освіти
      Отримувач платежу                                            Код ЄДРПОУ 02136554
      Установа банку                                                     в ГУДКСУ в м. Києві
      Рахунок отримувача 31558228148659           код банку 820019

      _____________________________________
      Прізвище, ім’я, по-батькові слухача

      Вид платежу — за навчання                              Сума ________

       Якщо оплату здійснено фізичною особою (курсатом), копію квитанції потрібно здати у навчальний відділ протягом 3 днів з моменту початку фахової частини. Інакше, якщо безготівкову оплату здійснює юридична особа (установа), процедуру оплати буде озвучено при складанні угоди в навчальному відділі або за тел. 553-16-29;

    • у разі виявлення помилок щодо написання прізвища, імені й про батькові слухача, збігу строків проведення занять у навчальній групі (обов'язкова частина курсів) і очних занять вибіркової частини звернутися до куратора групи;

    • вписати номери модулів (3.6, 3.8, 3.7, 3.9, 3.10) і прізвища викладачів у направлення;

    • пройти вхідне анкетування;

    Якщо вчитель має додаткове педагогічне навантаження, то повинен мати вибраним щонайменше один модуль (незалежно від форми навчання) за відповідним фахом. Інакше вчитель він повинен зареєструватися на відповідний модуль і відмовитися від одного з модулів, на які він уже зареєструвався.

  5. Протягом тематичної дискусії «Зміна парадигми викладання інформатики у загально освітніх навчальних закладах»:

    • ознайомитися з обґрунтуванням вибору напряму підвищення кваліфікації у поточному навчальному році:

      • зміст (щодо програмування) навчальних програм з інформатики;

      • завдання шкільного курсу інформатики (у минулому і зараз), проблематичність виконання цих завдань з точки зору компетентнісного підходу та врахування вікових особливостей учнів;

      • недоліки чинної навчальної програми;

      • вимоги сучасного роботодавця до працівника у галузі інформаційних технологій;

      • проблеми кадрового забезпечення та умови вивчення інформатики у загальноосвітній школі;

    • у ході спілкування з іншими курсантами й керівником розробки уроку з'ясувати для себе всі можливі розходження у тлумаченнях чи оцінці ситуації щодо навчально-методичного забезпечення нових тем шкільного курсу інформати (загально освітній рівень);

    • пересвідчитися у тому, що запропоновані теми розробок уроків відповідають навчальним програмам з інформатики і не відображені у шкільних підручниках, що безоплатно надають учням;

    • ознайомитися зі змістом даної сторінки з описом порядку проходження курсів і вимог до розробки уроку, вибірково перевірити правильність наявних посилань на ресурси глобальної мережі). Має бути повне розуміння, при потребі питання куратору курсів задавати негайно;

    • підібрати й узгодити з керівником роботи змістовне наповнення викладу теорії і практичних завдань, опис яких буде подано в розробці уроку.

    Тези виступу керівника курсів Олександра Рудика (є відеозапис)

    Затвердження навчальної програми курсу «Інформатика, 5–9 класи загальноосвітніх навчальних закладів (для учнів, які вивчали інформатику в 2-4 класах)» наказом Міністерства освіти і науки України від 02.02.2016 № 73 породило низку таких поки що нерозв’язаних проблем:

    • програмування вже не процедурно орієнтоване, до якого звикли вчителі старшого віку, а подійно та об’єктно орієнтоване;

    • попередня спроба вивчати процедурно орієнтоване програмування була невдалою у більшості навчальних закладів;

    • багато вчителів не мають не лише досвіду навчання (хоча б процедурно орієнтованому програмуванню), але навіть відповідних знань і навичок як студенти чи учні;

    • і для учителів, і для учнів інколи (часто? найчастіше?) притаманний низький рівень компетентностей щодо мовлення при записі алгоритмів;

    • відсутність найближчим часом безоплатних для учнів підручників і посібників (наслідок положень чинних нормативних актів та вже проведених тендерів);

    • намагання авторів підручників використовуватилише навчальні середовища програмування (наприклад, Lazarus), що істотно знижує мотивацію до навчання;

    • відсутність україно- і російськомовних джерел щодо важливих і важких для сприйняття аспектів вивчення актуальних для індустрії програмного забезпечення мов і середовищ програмування;

    • відсутність для багатьох питань щодо програмних засобів, задіяних в індустрії програмного забезпечення, стислого викладу, прийнятного для навчального процесу, навіть у англомовних джерелах. Майже всі джерела щодо актуальних в індустрії програмного забезпечення мов і середовищ програмування розраховані на програмістів з досвідом або хоча б на старшокурсників. Копіювання їх (лише з перекладом) у навчальних матеріалах для учнів нічим не виправдане. Вони вимагають тривалої і кропіткої роботи щодо пристосування їх до рівня школярів. У першу чергу щодо логіки і стислості викладу змісту, зрозумілості учнями;

    • як зауважено на семінарі методистів ОІППО 21.06.2018 у Києві, згідно з чинною програмою, учні повинні уміти порівнювати роботу у різних середовищах програмування. Відповідне зауваження (нагадування) вирішили у 2018 році не включати до методичних рекомендацій МОН, але зробити це до наступного навчального року. Причина цього така: у 2018/2019 навчальному році не буде 11-класників, яки навчатимуть за новою програмою, тому вимагати досягнення цієї компетенції вже цього року некоректно.

    Однією з основних проблем для учителя є проблема вибору програмного забезпечення. Її вирішення повністю покладено на вчителя. Для усвідомленого вибору вчителю потрібно детально ознайомити з можливими альтернативами: C++, C#, Java, Javascript, PHP, Python, Ruby.

    Наразі вчителі не мають підстав сподіватися на швидку системну допомогу «згори» від МОН чи АПН. До речі, так само, як свого часу для використання вільно поширюваного програмного забезпечення. Один з можливих способів комплексного розв’язання окреслених проблем — співпраця вчителів у створенні відкритих освітніх ресурсів. Бажано — при координації з боку інститутів післядипломної педагогічної освіти. Такими ресурсами можуть бути збірки розробок уроків чи тем (у вигляді гіпертекстів), що передбачають використання різноманітного програмного забезпечення. Розробки повинні бути настільки детальними, щоб зробити можливим самостійне навчання учнів навіть при відсутності системних знань і допомоги вчителя. Лише після масової апробації таких статичних текстів буде сенс створювати електронні підручники (у повному розумінні цього слова).

    Створенням розробок уроків у 2012−2014 роках на курсах підвищення кваліфікації вчителів інформатики в ІППО КУ імені Бориса Грінченка було успішно вирішено проблему навчально-методичного забезпечення викладання шкільного курсу інформатики у 5-9 класах згідно з чинною тоді Державною навчальною програмою на основі використання лише вільно поширюваного програмного забезпечення. Тому існує апробована технологія розв’язання складних актуальних проблем змісту освіти.

    Починаючи з 2016 року, ми вирішуємо окреслену вище проблему зміни парадигми викладання інформатики. Протягом року ми сподіваємося завершити розв’язання проблеми для 5-9 класів і перейти до її розв’язання у старшій школі. У разі незадоволення вчителем змістом чи формою підручника або при його відсутності такі розробки можуть стати достойною альтернативою. На жаль, ефективне використання таких ресурсів здійснене лише при наданні рівного доступу до якісної середньої середньої освіти, тобто зсувів у напрямку, окресленому у ході обговорення законопроекту «Про освіту» у пропозиціях 7, 8, 9 заяви щодо законопроекту «Про освіту».

  6. При вивченні модуля «Методика підготовки й проведення Всеукраїн­ської учнів­ської олімпіади з інформатики (компетентнісний підхід)» для усвідом­лення причин наявності гострих проблем у вивченні алгоритмів і програмування та підготовці до олімпіади ознайомитися з такими матеріалами:

    • Олександр Рудик. Загальний підхід до формування переліку компетенцій щодо опанування природничо-математичними дисцип­лінами // Математика у сучасній школі, 2012, № 1, с. 29–32.

    • рекомендації щодо порядку використання матеріалів сайту «Київські учнівські олімпіади з інформатики» — ознайомитися з вивченням усіх сторінок за один крок переходу за гіперпосиланнями.

    • програма спеціального курсу «Прикладна математика» для учнів 8-11 (9-12) класів з поглибленим вивченням математики

    • перелік матеріалів на сторінках «Зміст» і «Проведення і результати» сайту «Київські учнівські олімпіади з інформатики».

    При проходженні модуля дистанційно потрібно виконати самостійну роботу:

    • серед завдань ІІІ (міського) етапу олімпіади з інформатики 2011, 2012, 2013 років вказати хоча б одне, що дозволяє набрати додатну кількість балів за умови, що учасник знає лише початки мови програмування (робота з файлами, галуження, цикл) і майже нічого не знає з курсу прикладної математики;

    • у файлі OL-Прізвище.txt описати ідею такого часткового розв'язання, яке наразі для учнів 8–9 класів достатнє, щоб посісти ІІІ місце, з урахуванням того, що кожного року було щонайменше одне таке завдання. Файл потрібно надіслати на адресу rudykob@gmail.com.

  7. При вивченні модуля «Мова розмітки гіпертексту HTML» зробити таке:

  8. При вивченні модуля «Мова програмування інтерактивності веб-сторінок JavaScript» зробити таке:

  9. Матеріали тематичної дискусії «Перспективи платформно незалежної та Linux-орієнтованої інформатики в Україні»:

    • обґрунтування вибору напряму підвищення кваліфікації у з вересня 2012 по січень 2017 року — доповідь «Міркування про перспективи платформно незалежної та Linux-орієнтованої інформатики в Україні» Всеукраїнській науково-практичній конференції вчителів інформатики «Перспективи платформно незалежної та Linux-орієнтованої інформатики в Україні» та рішеннями цієї конференції;

    • рішення однойменної конференції (при потребі переглянути відеозвіт) — перейти за посиланнями на інформаційну сторінку конференції;

    • рекомендації щодо використання локального перезаписуваного профілю.

  10. При вивченні модулю «Операційні системи Linux Mint» потрібно зробити таке:

    • ознайомитися з посібником користувача Linux Mint 12 Lisa KDE (13 Maya MATE, якщо ПК, на яких працює курсант, обмежують використання останнії редакцій і версій ОС, тобто морально застаріли). При сумнівах щодо потрібної редакції чи версії курсант повинен порадитися з куратором;

    • ознайомитися з додатками доповідної записки щодо встановлення програмного забезпечення з рекомендованим переліком програмного забезпечення й порадами щодо встановлення інтегрованих середовищ програмування, якими (порадами) можна скористатися для встановлення програмного забезпечення не з репозиторіїв (вихідний № 284к від 27.06.2012, вхідний № 93-вн від 02.07.2012);

    • встановити ОС Linux Mint з українською локалізацією:

      • або пліч-о-пліч з наявною ОС на ПК (наприклад, поряд з Windows XP, 7 чи 8) — найкращий варіант, який, вимагає виділення окремого розділу на жорсткому диску;

      • або як єдину ОС на ПК, якщо інші ОС використовувати не потрібно чи неможливо з фінансово-правових міркувань;

      • або як єдину ОС на віртуальній машині при використанні наявної ОС без будь-якої зміни структури жорсткого диску. Але за таку зручність — впевненість при довільних експериментах щодо налаштування — можна дозволити лише за наявності потужного ПК. Наприклад, 2 GHz на 4 ядрах, 4 GB оперативної пам'яті. Пояснення просте: для роботи зазвичай ресурси бажано порівну поділити між реальною й віртуальною машинами. На малопотужних машинах це інколи призводить до неможливості дочекатися відгуку на дії користувача. Для створення віртуальної машини можна використати Oracle VM VirtualBox. Такий спосіб установлення доречний, якщо завдання полягатиме у створенні версії посібника користувача під новіші версії чи інші редакції Linux Mint або навіть інші дистрибутиви Linux;

      Примітка. Встановлення цього (чи іншого програмного забезпечення для наступних модулів) є бажаним, але не є необхідним для успішного проходження курсів, якщо курсант має можливість працювати на ПК з уже встановленим програмним забезпеченням. Наприклад, у навчальних класах (Linux Mint KDE, обліковий запис User, пароль User) чи в читальних залах (Linux Mint Gnome, попередник Linux Mint Mate) КУ імені Бориса Грінченка. Цей крок зайвий для тих, кому робоче місце підготує системний адміністратор навчального закладу. Але тому, кому загрожує потреба встановлювати операційну систему самому та ще й на багато ПК, такий досвід корисний. Він ще не раз згадає про оновлення після встановлення та повну локалізацію (українізацію чи русифікацію) до встановлення додаткового програмного забезпечення. Якщо за допомогою графічного інтерфейсу питання локалізації не вирішено, російськомовні джерела рекомендують використати такі вказівки Терміналу:

      sudo aptitude update
sudo aptitude install language-pack-kde-ru language-pack-kde-ru-base language-pack-ru language-pack-ru-base language-support-ru kde-l10n-ru language-pack-gnome-ru-base language-pack-gnome-ru manpages-ru firefox-locale-ru myspell-ru aspell-ru libreoffice-l10n-ru

      для російської мови системи. При винекненні труднощів з українською локалізацією автор цієї записки зробив заміну «ru» на «uk»:

      sudo aptitude update
sudo aptitude install language-pack-kde-uk language-pack-kde-uk-base language-pack-uk language-pack-uk-base language-support-uk kde-l10n-uk language-pack-gnome-uk-base language-pack-gnome-ua manpages-uk firefox-locale-uk myspell-uk aspell-uk libreoffice-l10n-uk

      Не всі вказівки було виконано коректно. Мабуть, не всі російськомовні ресурси мають україномовні аналоги або таку саму систему назв. Але результат було досягнуто. В останніх версіях Linux Mint проблем з локалізацією не помічено, тому необхідності втручатися через Термінал немає;

    • ознайомитися з розробкам уроків (для курсантів, що не викладають інформатику, обмежитися лише пунктами «Вивчення нового матеріалу» та «Закріплення вивченого матеріалу») за темою модуля:

      • 1а, 2, 3, 4, 6, 40, 41, створеними у 2012 році;
      • 3, 4, 56, 57, 58, 60, створеними у 2013–2015 роках

      слухачами курсів. Для вчителя інформатики, що вже навчав за цією темою, для ознайомлення достатньо уважно прочитати текст з ілюстраціями. В усіх інших випадках потрібно виконати усі практичні роботи повністю. Таке виконання не вимагає ніякої попередньої підготовки чи отримання додаткових довідок чи вказівок протягом виконання;

    • ознайомитися з таким:

      • опис вмісту кореневої теки (перелік і призначення підтек, доповнення до посібника користувача);

      • вказівки щодо використання Менеджера програм для встановлення програмного забезпечення з репозиторіїв (доповнення до посібника користувача):

    • використати змістовне наповнення програми навчального модуля як перелік питань для систематизації знань про програмного забезпечення при потребі у поєднанні з можливим повторним переглядом розробок уроків.

    При проходженні модуля дистанційно потрібно у файлі OS-Прізвище.txt вказати хоча б одну недоречність (некоректність означення, формулювання думки чи навіть грама­тичну помилку) у переглянутих розробках уроків і надіслати файл на адресу rudykob@gmail.com.

  11. При вивченні модулів «Опрацювання текстів / електронних таблиць / баз даних у Libre Office», «Створення презентацiй у Libre Office» чи «Опрацювання графіки при Linux Mint» потрібно зробити таке:

    При проходженні модуля дистанційно потрібно виконати самостійну роботу (для кожного модуля окремо): у файлі *-Прізвище.txt вказати хоча б одну недоречність (некоректність означення, формулювання думки чи навіть грама­тичну помилку) у переглянутих розробках уроків відповідного модуля. Замість зірочки * писати Write, Calc, Base, Impress чи Graph залежно від назви і змісту модуля і надіслати файл на адресу rudykob@gmail.com.

  12. Відвідати всі заняття з очною формою навчання вибіркової частини навчального плану саме у той час, який вказано у направленні. Якщо це буде неможливо (наприклад, за станом здоров'я чи сімейними обставинами), одразу звернутися у навчальний відділ (каб. 48, тел. 553 16 29) для перереєстрації або встановлення умов проходження навчального модулю дистанційно. Перереєстрацію потрібно зробити, якщо буде виявлено замовлення двох модулів очної форми на один і той самий день або двічі замовлено один і той самий модуль.

  13. Для всіх вибраних модулів дистанційної форми навчання (крім перелічених вище) зареєструватися на платформі дистанційного навчання (обліковий запис — номер направлення, пароль — номер замовлення) у день початку навчання, вказаний у направленні, і виконати усі передбачені види роботи.

  14. Створити розробку уроку на обрану тему.

  15. Пройти вихідне анкетування.

  16. Отримати свідоцтво про проходження курсів у навчальному відділі в обмін на направлення на курси (і на фахову складову, і на вибіркову частину), заповнене прізвищами викладачів курсів вибіркової частини очної форми навчання, куратором групи та підписане ними. Підписи засвідчують успішне проходження відповідних частин курсів. Одночасно з підписом у направлені викладач має внести дані про слухача (ПІБ та номер замовлення) у відомість (під час проведення занять). Радимо звертатися у навчальний відділ за свідоцтвом через півтора-два місяці після завершення фахової частини.

Вимоги до розробки уроку

Вчителям інформатики ІППО КУ імені Бориса Грінченка пропонує створити розробку уроку (або пари уроків) згідно з чинними навчальними програмами з інформатики.

Наповнення розробки уроку не може бути залежним від використання платного або платформно залежного програмного забезпечення.

Тема і зміст розробки уроку для запропонованих тем повністю визначені відповідним фрагментом навчальної програми для загально освітніх навчальних закладів. Опис мети уроку:

Зміст має повністю відповідати проголошеній меті.

Робота не повинна містити правила техніки безпеки і опис вправ для зняття втоми. Кожен слухач може доповнити відповідні документи, посилання на які подано у кінці цієї сторінки.

Виклад змісту має бути:

Примітка. Якщо слухачу курсів незручно встановлювати програмне забезпечення або змінювати інтерфейс на доступних йому комп'ютерах, він повинен повідомити про це керівника курсів і йому буде надано можливість виконати роботу в ІППО КУ імені Бориса Грінченка.

Формат розробки уроку — html-документ, що не є результатом запису документу формату Word в іншому форматі і не містить неістотних для викладу змісту й форматування символів. Інакше кажучи, теги html потрібно набирати з клавіатури. Кодування — UTF-8. Титульну сторінку зі зворотом подавати в роздрукованому вигляді з підписом на звороті в останній день фахової складової. Код HTML потрібно починати таким вступом:

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Frameset//EN" "http://www.w3.org/TR/html4/frameset.dtd">
<html lang="uk-ua"><head>
<meta name="keywords" lang="uk-ua" content="ключові, слова">
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8">
<link rel="icon" type="image/png" href="../../16.ico" />
<title>Тема уроку</title></head>
<body style="text-align:justify;"><font face="ubuntu,calibri" size=+2><p>

і завершувати таким чином:

</p><hr><p>
Текст упорядкував <i>Ім'я по Батькові Прізвище</i>,
вчитель Повна назва закладу ... району міста Києва,
на курсах підвищення кваліфікації з ... по ... .</p></body></html>

Зображення програмних вікон чи фрагментів їхнього інтерфейсу подавати:

Вимога «без спотворення» означає, що з копії екрану зображення отримують лише вирізанням без стискання, а тег <img> не містить жодної вказівки щодо розмірів зображення на веб-сторінці.

Інші зображення (без прямокутних областей одного кольору) потрібно подавати у форматі jpg.

Бажані розміри зображення: по горизонталі — до 750 пікселів, по вертикалі — до 550 пікселів. Перевищення цих габаритів потрібно узгоджувати з керівником роботи.

Найлегший і найшвидший спосіб задоволення вимог до формату незалежно від рівня опанування HTML (аж до повного незнання):

Досвід ще 2012/2013 навчавчального року свідчить: діючи таким чином і задовольнивши усі сформульовані вимоги, розробку уроку можна здати з першого подання протягом тижня з дня початку фахової частини курсів.

Дотримання елементарних правил набору й форматування тексту — стандартів видавничої справи щодо використання написання, дефісу, тире і короткого тире, викладених, наприклад, у роботі № 8 за 2012 рік, — має бути неухильним.

Терміни подання розробки уроки. Розробку уроку потрібно надіслати на електронну адресу куратора протягом тижня після початку фахової складової курсів (до 9.00 першого понеділка після неї). Після перегляду куратор групи:

Якщо недоліків небагато, а роботу надіслано вчасно, є час для її рецезування й усунення недоліків (невиконання описаних вище вимог щодо змісту чи форми) до завершення курсів. Інакше процес виправлення може завершитися після завершення курсів. Розробку уроку буде опубліковано лише після редакційної правки керівника курсів.

Примітка. Розробка уроку є документальним підтвердженням успішного проходження фахової складової курсів підвищення кваліфікації. Всі вимоги щодо змісту й оформлення не виходять за межі навчальних програм для загально освітніх навчальних закладів.

Посилання на ресурси глобальної мережі